Кібербулінг.

за матеріалами UNICEF Ukrain

Як захистити дитину та підтримати її, якщо вона постраждала від кібербулінгу

▪️ Поговоріть з дитиною та скажіть, що це – не її вина. Похваліть дитину за те, що вона розповіла вам про ситуацію та запевніть, що разом ви зможете з цим впоратися
▪️ Не обмежуйте доступ до Інтернету та не забирайте гаджети у дитини – це може викликати ще більше занепокоєння
▪️ Розкажіть про важливість захисту особистої інформації та перевірте налаштування приватності у соц мережах. Сторінка має бути відкритою лише для тих, кого дитина знає у реальному житті та містити мінімум особистої інформації
▪️ Заохочуйте дитину не реагувати на залякування. Іноді реакція у відповідь – саме те, на що очікує злочинець. Розкажіть, що дитина може припинити спілкування, якщо почувається некомфортно
▪️ Збережіть докази булінгу (знімки екрана з загрозливими повідомленнями) та заблокуйте кібербулера
▪️ Якщо ви скористалися всіма порадами, але атаки не припиняються, варто звернутися до кіберполіції

Джерело https://uni.cf/3HibhFb

Кібербулінг – новий вид цькування у школах та серед дітей

Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років.

За даними дослідження UNICEF Україна 2017 року:

67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком),
48% постраждалих нікому про це не розповідали та не зверталися за допомогою,
25% говорили про це не з дорослими (з другом або братом / сестрою),
40% соромляться про це говорити,
а 22% вважають таку поведінку за нормальне явище.

З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид шкільного насильства, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.

Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття

Через соціальні мережі та спільноти в інтернеті поширення будь-якої інформації відбувається блискавично. Один клік – і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки сягають величезної кількості адресатів. Кіберагрессори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки.
Діти часто не розповідають про булінг, бо бояться, що вони будуть покарані за «донос». Це захоплює агресора, і його методи стають більш жорстокими і наносять все більшої шкоди жертві.

Для кіберагрессора не обов’язково мати фізичну силу, авторитет і вплив на однолітків, щоб відчувати свою перевагу. Через інтернет можливість принизити, образити, тероризувати реалізується тільки за допомогою комп’ютера або мобільного телефону. Потрапивши до інтернету, інформація залишається там надовго та може з’являтись на різних ресурсах.
Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.

Діти та підлітки часто викладають на своїх сторінках в соцмережах особисто інформацію, яка може бути використана агресором в цілях залякування. Та, на жаль, ще далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього. Менше 25% батьків вводять хоч якісь обмеження на користування інтернетом для своєї дитини, при цьому близько 70% дітей щодня заходять в інтернет, а 10% – страждають на виражену інтернет-залежність.

Як проявляється кібербулінг?

Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)
Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)
Поширення чуток через соціальні мережі
Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої інформації
Шантаж
Виманювання інтимних фотографій
Образливі коментарі
Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн

Будьте уважні, якщо ваша дитина:

проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
нервує, коли отримує нові повідомлення,
втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
отримує подарунки поштою невідомо від кого,
втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

ВАЖЛИВО!
Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»
Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.

Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

Кроки щодо захисту від кібербулінгу

Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти
Збережіть все листування, зробивши скріншоти
Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції
Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них
З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

Якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом

Не потрібно забувати, що вашу дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. Причин тому може бути багато: від невпевненості в собі та самоствердження за рахунок приниження інших до бажання виділитися або «здаватися крутим».

Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила.

Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.

Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Наступні кроки:

Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем
Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом